Четверта революціяФрагмент радикальної прози ...«Космонавти» стояли у кілька рядів за п’ятдесят метрів від інсургентів. Із закритими заборолами й опущеними до ніг щитами вони видались Чорному схожими на середньовічних дружинників. Мікрофон замовк.Кілька секунд панувала тиша.— Чи багато серед наших п’яних та обдовбаних? — пошепки запитав Зухвалого Чорний, і «космонавти» рушили з місця. Від Дубощита раптом почувся гуркіт і крики. Це підстібнуло поліцейських — вони перейшли на біг, попритулявши щити до шоломів. Пластик ритмічно постукував, чоботи гупали бруківкою. Матвій озирнувся на всі боки, інсургенти стояли спокійно, стискаючи металеві кілки. На сусідній вулиці вже гукали «Воля!» і гуркотіло каміння.Залишалося метрів двадцять. «Кидай!» — закричав Матвій, і з задніх рядів полетіли шматки цегли та інші важкі речі. Вони трохи призупинили копів — ті стишили хід, закриваючи щитами голови. «Три-чотири», — скомандував Чорний, і в сто молодих горлянок вони заревіли «Воля!».Разом з усіма Матвій ударив у пластикову стіну щитів першого ряду, ухилився від пролітаючого кийка і так гепнув просто в шолом «космонавту», що той заточився. Кілки інсургентів були довшими за поліцейські, місця на площі вистачало, і досить швидко кількісно переважаючі студенти розчленували колону «космонавтів», змусивши німців перейти до оборони. Впало кілька поранених, їх виносили санітари. Матвій теж отримав крізь ватяний нарукавник кийком, пекло немилосердно, але він тримався, щоб не підводити своїх напарників. З його п’ятірки всі поки що були на ногах і нависли на трьох поліцаїв, котрі стали спина до спини і лише відбивались.Справи пішли занадто добре, і тому ніхто не здивувався, коли в інсургентів полетіли пакетики з «черемхою», а деякі «космонавти» заходилися порскати ту гидоту з балончиків.Чорний, зі щемом згадавши шкільні уроки військової підготовки, вигукнув «Гази!», що прозвучало прямо як «Гади!», і народ почав висмикувати з кишень мокрі хустки, закривати очі рукавом і досить безладно відступати, коротше кажучи, тікати.Кілька секунд німці натягали свої хитромудрі респіратори, а коли повидихували й розплющили очі, то крізь скельця вгледіли своїх заплаканих від газу супротивників, точніше, порепані підошви їхніх кросівок і «десантних» черевиків.Слід зазначити, що це не вразило «космонавтів» — вони ще й не таке бачили. Перешикувавши (як учили в академії) ряди, вони ломонулися навздогін і забігли (що заборонялося на навчаннях) слідом за інсургентами у вулицю. Командири швидко зорієнтувалися, мегафони проревіли наказ, але було вже пізно. З вікон студенти почали шпурляти вниз усе, що траплялося під руками. У мареннях Чорного це був посуд і чомусь товстелезні книжки без назви, однак очевидці згадують і про різноманітні меблі. Особливо запам’ятався багатьом велетенський сервант. Його кидонули вже після того, як німці збудували (як учили в академії) зі щитів черепаху, і він висадив на ізмєну їх усіх. Найбільше дісталося одному з мегафонних крикунів, котрий вражу радість в цім бою побачити не зміг у зв’язку з втратою свідомості. Зате інші побачили.Очманілі від ударів та мокрі від потоків води (її виливали з балконів просто ночвами, утворюючи невеличкі водоспади) «космонавти» раптом зіткнулися з шеренгами бійців у протигазах. Протигази були розмальовані, аж ув очах рябіло, а їхні власники швидко витіснили німців на площу, де й змусили останніх удатися до ганебної втечі..."Четверта революція"фрагмент тексту Источник: http://ghetto.in.ua/article.php?ID=10&AID=152