Спогад про майбутнЕ.

Тихо пiдiймаЕться пара вiд блока живлення комп'ютера, що стоiть в промерзлому пiдвалi. Старенький чорно-бiлий монiтор тьмяно висвiчуЕ лiтери на екранi. Повiльно зчитуЕться iнформацiя з касетного магнiтофону...Та головне, що на вулицi сяятиме сонце. Можливо, воно буде трохи тьм'яне i закопчене димом горiлих дискет, та все ж воно свiтитиме.В кiмнатi все буде тихо i спокiйно, свiжий подих повiтря йтиме з вiд-чиненого вiконця. Значок "STEALTH group" лежатиме на пiдвiконнi, поблискуючи на променях сонця. Так так, воно вiтитиме. Будьте впевненi в цьому, а тiла фiдошникiв валятимуться на смiтниках пiсля поразки в нерiвнiй боротьбi з Computer Virus Club'ом.Нiжний дотик трави лоскотатиме твоi п'ятки, а роса буде освiжати дихання. Все це буде. I нiхто, навiть не пригадуЕ, як героiчно воювали хлопцi у комп'ютерних мережах, нашi iмена будуть стертi разом з усiма iснуючими файлами. Та камiнцi "Зеленого театру" напевне збережуть в собi биття наших сердець, i хлопець, що сидiтиме бiля чорно-бiлого монiтору у промерзлому пiдвалi, вiзьме з пiдвiконня значок. Вiн вiдчуЕ його тепло, пройметься силою думки своiх попередникiв i не дасть згаснути тiй ватрi, що зараз палаЕ на вулицях нашого мiста. (C) Graf Podilskyy, 08.08.1995 (Infected Voice 7)